Статті‎ > ‎

Відгук на комікси «Воля» і «Воля» 2

Відгук на комікси «Воля» і «Воля» 2

Ія Новицька

 

    

Під пихкання пари і скреготіння коліщаток у світ увірвався комікс «Воля». Це сталося у 2017 році, напередодні 100-ї річниці Визвольних змагань, до яких відсилає сюжет. Його герої  – це українські політики, військові та винахідники, знайомі з уроків історії, що мають боронити альтернативну стимпанкову Вкраїну від зомбі-червоноармійців. У свій час комікс викликав чималий інтерес, при чому не тільки завдяки безпрецедентній рекламній кампанії, але й через паралелі з сучасними політичними реаліями.


    Попри великий резонанс багато читачів писали у відгуках про рваний сюжет, бо перший том складався з трьох мало пов’язаних історій. Автори обіцяли виправитися, тож у 2018 році світ побачила – «Воля 2», над сценарієм якої працювали одразу 4 автори. Треба сказати, що вони впоралися, бо змогли продовжити сюжетні гілки в такому руслі, щоби світ виглядав органічно, знайшовши баланс між зомбі-горором, окультизмом (як раз популярним у часи подій коміксу) і шпигунським детективом. «Воля 2» має цілісний, грамотно побудований сюжет, кілька сюжетних ліній, а головне – є прямим продовженням першої частини.

    Цього разу героїв закидають до Єгипту, бо там заховано ключ до давньої мови, що якось пов’язана з перетворенням росіян на зомбаків. Команда з порятунку світу підібралася суперкрута: професор Вернадський з великою пушкою та асистенткою Ганнусею, контррозвідник Максим Кривоніс, президент Михайло Грушевський і найманка Агнешка. У цей час гетьман Скоропадський у Львові намагається укласти політичні союзи і втримати старих і нових союзників в узді. Йому допомагає геній, мільйонер і філантроп Сікорський. А десь поблизу комуністи штампують орду зомбі для майбутньої війни.



    Комікс «Воля 2» - це однозначно крок вперед порівняно з першим томом. Цілісний сюжет і розкриття персонажів змушують сильніше співпереживати подіям. А маленькі пасхалки-крашанки на кшталт джедайського меча (і не тільки) на єгипетському ринку чи поява станції метро у Львові викликають посмішку, завдяки їм кожен кадр хочеться роздивлятися дуже уважно. Рисовка, як і в першій частині,  на висоті. Особисто мені ще з першого тому було цікаво, як автори пояснять присутність президента Грушевського і гетьмана Скоропадського в одній державі – і в додаткових матеріалах «Волі 2» я знайшла відповідь на це питання. Спойлерити не буду, але рішення красиве.



    Якщо ж говорити про те, що мені не сподобалося, то це діалоги між жіночими персонажами, котрі весь час гризуться за єдиного чоловіка (хоч дівчата, судячі зі спеціалізації, не тупі). Сподіваються, у третій частині Агнешка і Ганнуся будуть показані розумнішими.

    Загалом, «Воля 2» вийшла динамічнішою, цікавішою та більшою за першу частину. Вона підкупає не тільки сеттінгом, а й цікавим сюжетом, бо після прочитання кортить дізнатися, що ж буде далі. Комікс вийшов у твердій обкладинці, якість друку хороша, кольори дуже насичені. От тільки наприкінці є пара вертикальних розворотів, що через зшивання не повністю відкриваються. Але загальні враження дуже позитивні. Рекомендую спробувати, навіть якщо перша частина викликала суперечливі почуття.