Коронована фантастика 2017.

Погляд зсередини

 

Пройшов 17-й конкурс рукописів романів та кіносценаріїв «Коронація слова». Для української фантастики цей рік виявився дуже вдалим – авторка фентезійного роману «Гессі» Наталія Матолінець посіла друге місце у категорії романів, що є великим успіхом. Спецвідзнака від письменниці Дари Корній «Сучасне українське фентезі» отримала перехідну нагороду – статуетку, що зайвий раз привернуло увагу до жанру і, звісно ж, знайшла свого переможця. Великий інтерес до фантастичних творів цього річ проявили видавці. Так що думка, неодноразово чута від деяких авторів фантастики і фентезі, начебто брати участь із фантастичними творами у конкурсі марно, абсолютно хибна. Брати участь не тільки варто, але й потрібно. Можливо, що це стане вашим стартовим майданчиком у велику літературу.

Участь у конкурсі приймають як досвідчені автори, так і початківці. Цілком закономірно, що у багатьох виникає питання, на що варто звернути увагу автору, чого бажано уникати? Про це та інше нам пощастило поспілкуватися з одним із експертів, що оцінював фантастичні твори на цьогорічній «Коронації слова». Оскільки за вимогами конкурсу експерти не афішуються, наше інтерв’ю матиме анонімний характер.

 

На цьогорічній «Коронації слова» ви виступали в якості експерта. Що це означає? В чому полягали ваші обов’язки?

Експерти – це люди не знайомі між собою, їхні імена тримаються в таємниці, щоб уникнути тиску збоку авторів. Наша задача – прочитати всі твори, що надійшли на конкурс, та обрати з них найкращі, з якими працюватиме журі.

Конкурсні твори розбиваються на підгрупи, кожну з яких читає 2-3 експерти. За правилами «Коронації» група експертів формується з літературознавця (або науковця) та представника видавництва. Після прочитання творів експерт відбирає ті, що мають комерційний потенціал, ранжує їх за рейтингом (від кращого до гіршого) та пише короткі рецензії. У рецензіях зазначаються жанрові особливості творів, теми, які в них підіймаються, а також переваги та недоліки. Я не бачила рецензії інших експертів, та мої виходили десь на 500-600 слів. Хочу підкреслити, що рейтинг та рецензії отримують не всі твори, а лише ті, які експерт відібрав до «півфіналу».

Переможців конкурсу визначають не експерти, а журі (про їхню «кухню» можна прочитати в статтях Галини Вдовиченко чи Вікторії Гранецької на сайті «Коронації»). Експертні рецензії потрібні більшою мірою для того, аби зорієнтувати у тематиці твору. На додаток рецензії читають різні видавці, і навіть якщо твір не переміг, позитивний відгук може допомогти книзі побачити світ.

Чи важко бути експертом? Скільки творів вам довелось прочитати?

Я виступала експертом у номінації «Романи», підгрупа «Фентезі». У моїй підгрупі було 17 романів, які треба було перечитати за 2,5 місяці (можете собі уявити скільки роботи). Середній обсяг роману в підгрупі – 9,4 авторських аркуші (а.а.), найбільший роман мав 20,5 а.а., найменший – 2,6 а.а. (чесно кажучи, малувато). Із 17 романів 6 групувалися у два цикли, написані тими самими авторами (це видно зі спільного світу та героїв, що іноді перетиналися, хоча романи й не були прямим продовженням попередніх).

На що ви звертали увагу під час читання?

Читаючи твори, я мала оцінити їх з позиції комерційної успішності: кому буде цікавий цей роман? Чи завоює він велику аудиторію? Тому хороший твір, що потребує коректорської правки (наприклад, через не вичитаний механічний переклад із російської), в моєму рейтингу отримував вищій бал, ніж прісний роман без видимих помилок. Непогані романи, які за атмосферою дещо нагадували популярні аніме, мангу чи саги, я теж оцінила високо, хоча й зазначила в рецензії деяку вторинність сюжетних подій.  Загалом, можу сказати, що хороших романів у номінації «фентезі» було небагато: до «півфіналу» я відібрала менше половини підгрупи.

На яких читачів, переважно, орієнтуються автори? Про кого вони пишуть?

Якщо говорити про гендерний розподіл, то чоловіки були головними героями у 6 творах, жінки – у 9, ще у двох творах центрального головного героя визначити складно. За цією та іншими ознаками (проблематика, емоційність, рефлективність т. ін.) можу констатувати, що більшість романів у підгрупі «фентезі» розраховано на жіночу аудиторію.

Щодо віку читачів та героїв, то в підгрупі з 17 романів у 8 герой був підліткового або юнацького віку, а в 10 - основна тематика зводилася до проблем цього періоду. Тож більшість творів у підгрупі – «youngadults», а ніша «дорослого» фентезі лишається незаповненою. Можливо, авторам, що хочуть писати фентезі, ця інформація буде корисною.

Утім, на мою думку, деякі автори не можуть визначитися з цільовою аудиторією. Так, наприклад, в одному романі відверто дитячий сюжет раптово переплітається з довгими та детальними описами сексу, потім - зі сценами сексу заради сексу, потім вже й зі сценами оргії. Були й зворотні випадки – коли достатньо серйозний роман із драматичним сюжетом перетворювався на добру казку, з притаманними їй логікою, умовностями та моралізаторством. Мені, як читачу, приємніше читати твір, де такі контрасти менш помітні.

Чи маються якісь моменти, на які б ви хотіли звернути увагу авторів?

З моїх спостережень не всі романи з підгрупи дійсно можна назвати фентезі. Принаймні 2 із них я б віднесла до сюрреалістичної прози, адже все фентезі там зводиться до химерних сновидінь чи галюцинацій під дією наркотичних речовин, і ще у 2 романах фантастичний елемент додано штучно – коли його прибрати, твір жодним чином не зміниться.  Розглядати такі тексти у номінації «фентезі» було найскладніше.

Хочу звернути увагу авторів на те, що невідомий письменник для видавця – це завжди ризик. Тому до друку охочіше візьмуть позацикловий роман, що має закрите закінчення. В моїй підгрупі половина творів мали відкритий фінал, і я не можу сказати, що перервалися вони на найцікавішому місці. У більшості незавершених романів дії мінімум, й оцінювати масштабність авторського задуму важко. Тому я би порадила авторам (але це – моя суб’єктивна думка), або зосередитися над одиничним романом, або написати першу частину так, щоби вона тримала увагу до останньої сторінки, не відкладаючи всі важливі пояснення та епічні події до наступної частини.

Останній момент, на якому я хочу акцентувати увагу, – це виваженість різних частин роману. Фактично, будь-який твір можна поділити на 3 частини (початок, основну частину та закінчення), і читачами добре сприймається, коли основні події займають трохи більше половини тексту, а зав’язка та кульмінація мають приблизно однакову довжину (тобто по 20-25% від загальної кількості сторінок). Це – не обов’язково, просто так твір виглядатиме гармонійно. Читаючи деякі романи, в мене склалося враження, що автору набридло писати, й він вирішив наспіх закінчити текст. Через це фінальна розв’язка наступала раптово на останніх 15-20 сторінках (у романі десь на 200 сторінок). Принаймні в двох творах на останніх 20 сторінках автор просто нізвідки приплітав антагоніста, що також дещо псувало враження від читання. Текстів з не виваженим закінченням у підгрупі «фентезі» було дуже багато. Тому я особливо звертаю увагу на цю проблему.

Чи було щось особливе у романах, щось, що вас здивувало?

Зізнаюсь, що із творів у підгрупі «фентезі» мене більше за все здивували ті, які мають понад 1 сюжетну лінію. Виявляється, таких обмаль. Читаючи художню літературу, де кілька сюжетних ліній – це нормально, я не могла звикнути до творів, в яких автори брали одного героя і вели його від початку до кінця, не «розбавляючи» текст іншими історіями. Особливо це кинулося в очі, коли я прочитала з десяток романів у підгрупі, й там не було жодного твору з побічною гілкою сюжету. Пізніше романи зі складною побудовою та оригінальним світом таки відшукалися, і це мене тішить.

Як би ви підсумували свою роботу в якості експерта?

Загалом, мені було цікаво виступити в ролі експерта. Завдяки цьому досвіду я змогла глибше зрозуміти суть літературних конкурсів та виділити для себе деякі ключові проблеми у творах, про які, зокрема, йшлося в цьому інтерв’ю. Сподіваюся, що мої думки допоможуть комусь із авторів покращити їхні тексти і в подальшому перемогти на конкурсі. Дуже приємно, що мій фаворит – роман «Гессі», – отримав другу премію «Коронації». Користуючись нагодою хочу привітати автора – Наталію Матолінець із перемогою та побажати їй успіхів у подальшій творчості.

Дякуємо вам дуже за цікаву розмову!