Статті‎ > ‎

Інтерв'ю з координатором Клубу



Опубліковано: газета "Експедиція ХХІ" № 7 (133), 2013 р.

Ольга Самусенко

Любителі фантастики запрошуються в КЛУФ!


Любите фантастику? Вступайте до Клубу любителів україномовної фантастики! Творці цього клубу впевнені, що українські фантасти заслуговують на увагу і гідно представляють Україну на світовій арені. А ще вони вважають, що кожен з нас може надати посильну допомогу в популяризації україномовної фантастики, якщо вступить до КЛУФу. Про те, навіщо потрібна така спеціальна організація, які цілі вона переслідує і що дає читачам членство в ній ми поговорили з координатором Клубу Святославом Чируком.

— Що таке «Клуб любителів україномовної фантастики» і чому він був створений? Які цілі та завдання об’єднання?

— КЛУФ — це некомерційна організація, створена для того, щоб допомогти україномовній фантастиці. На сьогоднішній день остання знаходиться у скрутному становищі, оскільки ринок переповнений російськомовними авторами та перекладами. Українські видавці бояться братися за фантастику, орієнтуючись здебільшого на дитячу літературу для наймолодших та підручники. В результаті автори вважають безперспективним писати фантастику українською. Ті книжки, що публікуються, маркуються не як фантастика, а як містика, історичні романи або трилери. Через це потенційні читачі не можуть знайти потрібну їм літературу (а в тому, що читачі є, можна пересвідчитися в Інтернеті). Ми хочемо розірвати це замкнене коло. Для цього ми намагаємось зібрати в одному місці україномовну фантастику, щоб запропонувати її читачам. Від них ми не вимагаємо нічого особливого — лише зареєструватися, час від часу купувати ту україномовну фантастику, яка їм подобається, і звітувати про те, які книжки вони придбали, щоб ми мали змогу відслідковувати, що цікавить читачів та наскільки це потрібно людям. З одного боку, це допомога читачам, бо з’являється можливість дізнатися про опубліковані книжки та журнали, а також новини україномовної фантастики. З іншого боку, ми сподіваємося, що така довіра викличе певний відгук у видавців, які охочіше почнуть видавати фантастику, а автори отримають шанс показати свої твори.

— Як з’явилась ідея створення Клубу?

— Це сталося відносно нещодавно, коли ми розмірковували над тим, як в існуючих умовах допомогти україномовній фантастиці. Розраховувати на державу чи благодійні організації марно. Державі байдуже, а благодійники вважають фантастику комерційним жанром і не розуміють, як це їй може бути потрібна допомога. Єдиний вихід — робити як барон Мюнхаузен, тобто витягати себе за чуприну самостійно. Поспостерігавши за деякими видавництвами, ми вирішили, що це цілком реально. Було б бажання. Якщо нас буде достатня кількість, чимало проектів можна буде реалізувати за рахунок зацікавлених рекламодавців. При цьому ми не хочемо займати чиєсь місце під сонцем. Для видавництв і продавців ми скоріш партнери, ніж конкуренти, бо рекламуємо їх продукцію, а не займаємося її збутом.

Сама ж ідея брати на себе зобов’язання купувати книжки певної спрямованості досить непогана. Це можливість не словом, а ділом показати, що тобі цікава україномовна фантастика і ти дійсно хочеш її читати. Але щоб цей процес не проходив безконтрольно, ми маємо знати, скільки україномовної фантастики продається в країні, щоби нам більше не закидали те, що фантастику, мовляв, не купують, виходячи лише з того, що на обкладинці придбаних книг не написано «фантастика».

— Цей проект некомерційний чи ви розраховуєте отримати якісь гроші від його розкрутки?

— Робити таку організацію комерційною, особливо зараз, — означає загубити усю справу. Тоді нас буде легко звинуватити у нещирості, а це неправда. Усе робиться виключно на ентузіазмі. Ми просимо людей також проявити свій ентузіазм, тож, у першу чергу, на власному прикладі маємо показати, що нам це болить.

Звичайно, якийсь, бодай номінальний, прибуток не був би зайвим, бо все-таки ми хотіли б реалізувати чимало проектів, які потребують певних капіталовкладень. Утім, отримані кошти будуть спрямовуватися на потреби Клубу. На даний час вже є кілька ідей, зокрема реклама. Якщо ми зможемо забезпечити достатню відвідуваність сайту, то в нас з’явиться можливість організувати призи для членів Клубу, які братимуть участь у лотереї та конкурсі рецензій. Інакше кажучи, в інтересах самих членів Клубу регулярно відвідувати сайт. Але просто клікати немає жодного сенсу, необхідно, щоб там була достатня кількість цікавого контенту: цікаві роздуми про фантастику, інтерв’ю з письменниками, статті, огляди тощо. Щось, що підштовхувало б людей туди зазирнути. Це потрібно робити гуртом: чим більше точок зору, тим цікавіше. Можна більше побачити та більше дізнатися. Ми просто створюємо платформу, вона сама має себе забезпечувати.

— Хто може стати членом клубу і що для цього потрібно?

— Членом Клубу може стати будь-хто, у кого є бажання купувати україномовну фантастику. Членство у нас передбачене двох видів — дійсне та асоційоване. Дійсні члени зобов’язуються купувати принаймні двічі на рік якусь продукцію з нашого Каталогу — байдуже, книжки чи журнали, чи щось іще. Каталог постійно оновлюється, тому, якщо хтось придбав книгу, про яку ми не знали, він може повідомити про неї, ми внесемо її до Каталогу, і вона буде зарахована цьому члену. Дійсні члени отримують певний бонус — вони можуть брати участь у щорічному розіграші призів від Клубу. Для них передбачені різноманітні лотереї з призами, а також конкурс рецензій, за який також передбачаються відповідні винагороди. У свій час всі вони будуть оприлюднені на сайті. Набагато краще прочитати книгу і мати змогу ще й отримати приз, аніж просто прочитати книгу — і не отримати нічого.

Асоційовані члени жодних зобов’язань не несуть. Вони можуть купувати продукцію Клубу, брати участь в акціях, наприклад у презентаціях, єдине, чого вони позбавлені, — це можливості брати участь у щорічному розіграші призів. Асоційоване членство, з одного боку, — те саме членство, а з іншого — можливість для людини показати, що їй не байдужа україномовна фантастика, хоча вона не готова покладати на себе якісь зобов’язання. Від таких членів ми нічого не вимагаємо, але сподіваємося, що час від часу вони все-таки купуватимуть певну літературу і повідомлятимуть нас про це.

Для того щоб стати членом Клубу, треба просто заповнити невеличку анкету на нашому сайті (розділ «Клуб», підрозділ «Вступ до Клубу»). Одна із граф анкети — це форма членства у Клубі. Після цього раз на рік дійсні члени подають звіт про придбані книжки (для цього також передбачена спеціальна анкета у підрозділі «Звіт»). Асоційовані члени можуть цього не робити, але якщо придбали книгу, краще все-таки відзвітуватися. Це буде тільки плюсом, тим паче, багато часу це не займає — кілька секунд. У цьому питанні ми покладаємося виключно на совість людей. Ми не можемо контролювати, хто і скільки придбав книг, але, оскільки організація базується на ентузіазмі та довірі, можна бути певними в тому, що наші члени брехати не стануть. Ми їм цілком довіряємо. Єдине «покарання» — якщо дійсний член не подає звіту, його автоматично переводять у асоційовані члени. Утім, за бажанням це членство можна поновити.

— Для чого потрібен такий формалізм — реєстрація, звіти тощо?

— Серед українських фантастів вже існувало чимало «неформальних» літературних об’єднань, без оформленого членства, конкретно прописаних цілей, правил та вимог до членів, наприклад, те ж Віртуальне об’єднання «Українська фантастика» або дніпропетровський клуб любителів фантастики «Демосфера». Люди просто збираються поговорити, байдуже, в реалі чи на форумі. Але результативність була не дуже висока. Досвід показав, що об’єднання таки має зберігати всі (або майже всі) формальні атрибути. З одного боку, без конкретної мети немає результату. З іншого, всі ми люди, і не надто дбаємо про організованість, особливо коли мова йде про те, за що ми не отримуємо грошей, бо тоді немає стимулів. Потрібна дисципліна. Іноді варто нагадати комусь: «Ти обіцяв купувати і читати україномовну фантастику, а за рік не придбав жодної книги». Це щодо внутрішніх питань, але є ще й зовнішні. Україномовним фантастам та фанам треба зробити банальну перекличку. Зрозуміти, скільки нас є, що ми читаємо. Встановити зв’язки. Легше за все зробити це, формалізувавши процес. До того ж якщо ми співпрацюватимемо з певними організаціями, з тими ж видавництвами, наприклад, нам потрібні аргументи, а що може бути для видавця кращим аргументом за велике коло потенційних читачів? Крім того, якщо укладати якісь договори або якщо якась організація схоче зробити конкурс серед читачів, потрібно, щоби було чітко зрозуміло, хто отримує призи, з ким вони мають справу. Все має бути чітко і прозоро. Без формалізму тут ніяк не обійтись. Мені дуже прикро, що і сьогодні не всі це розуміють, а тому ще раз хочу зробити на цьому наголос: якщо ви перейнялися ідеями Клубу, будь ласка, зареєструйтесь.

— Як конкретно ви плануєте популяризувати україномовну фантастику? Будете проводити якісь заходи? Рекламувати україномовні книжки в Інтернеті?

— Реклама в Інтернеті — це найперше, що ми плануємо зробити. Це набагато дешевше, і така реклама потрапляє до тих, хто дійсно цим цікавиться. Можливо, залучимося до програми Google AdWords. Втім, Інтернет — це не єдиний засіб. Ми плануємо кілька презентацій, для початку в Дніпропетровську та деяких містах області. Було б дуже корисно провести презентацію, наприклад на «Євроконі», але поки що це серйозно не розглядається. Покладаємо надію також на пресу та електронні ЗМІ. Дуже хотілося б організувати премію Клубу для книжок, які видаються українською та написані українськими авторами, щось на кшталт відомих премій в галузі фантастики «Hugo Award» або «Nebula Awards», але, звичайно, скромнішого значення. Це буде добрим газетним приводом для популяризації україномовної фантастики.

— Чи плануєте ви залучати письменників-фантастів до вашої діяльності? Взагалі хтось із письменників вже підтримує ваш проект?

— Власне, з письменників все і починається. На даному етапі більшість членів Клубу не тільки читачі, але до певної міри і письменники, яких відрізняє тільки обсяг творчого доробку. У когось за плечима не одна книга, а у когось поки що тільки оповідання. Якщо враховувати тих, хто публікує книжки і вже має своїх читачів, то нас підтримують фантасти Олександр Левченко, Тимур Литовченко, Радій Радутний та Валерій Верховський. Маємо надію, що невдовзі цей перелік стане набагато довшим. Ми дуже зацікавлені в тому, щоби письменники активно долучалися до нашої роботи, самі розповідали про свої книжки, про творчі плани. Буде чудово, якщо КЛУФ стане не тільки платформою для реклами україномовних фантастичних книг, але й певною мірою візьме на себе обов’язки інформаційної агенції — повідомлятиме членів Клубу та відвідувачів сайту про новинки україномовної фантастики із перших вуст, даватиме аналітику фантастики. Зараз ми рухаємося саме у цьому напрямку. Ведемо перемовини. Невдовзі, сподіваюся, з’являться перші інтерв’ю та матеріали.

— Чи є схожі клуби в інших країнах?

— У більшості європейських країн у створенні таких клубів немає потреби. Там нормально функціонує книжковий ринок. Нікому нічого не потрібно доводити. Фантастика видається національною мовою. Письменники просто звертаються до літературних агентів, читачі йдуть до книжкових магазинів. Їм не потрібно довго шукати, що із фантастики почитати рідною мовою. Там діють творчі союзи письменників-фантастів, читачі здебільшого організовують клуби любителів фантастики. Перед людьми не стоїть питання мовного вибору. Схожа до української ситуація прослідковується тільки у деяких пострадянських країнах, де російськомовна фантастика також домінує, але є ті, хто хоче писати і читати рідною мовою. У Білорусі, наприклад, із цим все небагато гірше, ніж в Україні, альтернативи російськомовній фантастиці там сьогодні практично не існує. Щодо України, то, як вже зазначалося, це не перша спроба створити подібне об’єднання, але здебільшого вони неформальні, наприклад групи у соцмережах або тематичні форуми, навіть сайти. Та їх мета дещо відрізняється від нашої — ми не просто хочемо популяризувати україномовну фантастику (сканувати книги, рекомендувати їх прочитати), ми прагнемо, щоби до нас долучалися свідомі люди, які будуть купувати книги, сприяючи тому, щоби видавати і, головне, писати українську фантастику було економічно доцільно. Без цього українська фантастика не буде існувати.

 
— Як ви вважаєте, чи є по-справжньому якісна українська фантастика, яка зможе заявити про себе на міжнародній арені?

— Звичайно, є, хоча її і не дуже багато. Варто сказати, що на «Євроконі-2013» найкращим автором знову став українець — харків’янин Андрій Валентинов. Хоча він переважно пише російською, але деякі твори перекладає і видає українською. Молодий письменник Макс Кідрук із романом у жанрі техно-трилер, дуже близькому до наукової фантастики, минулого року переміг у «Коронації слова». І недарма: книга дуже цікава, нарівні із Деном Брауном, її вже переклали і видали в Росії. На «Євроконі-2011» було відзначено книгу україномовної письменниці Марії Ряполової «Бурецвіт», яка, втім, була зустріта досить неоднозначно. Вивчаючи це питання, я сам для себе відкрив багато авторів і творів, які тепер хочу почитати.

Врешті-решт у нас є чимало молодих авторів, які потенційно можуть стати справжніми майстрами слова. У них досить цікаві оповідання і можуть бути не меш цікаві твори великого обсягу, якщо в них буде стимул. Їм треба допомогти, хоча б увагою (а краще — не тільки), адже саме вони — майбутнє української фантастики.

Ольга Самусенко

Comments