Статті‎ > ‎

На «Запорізькій книжковій толоці» відбулася презентація дебютного роману Нати Гриценко «Тінь на порозі»

Ія Новицька

На «Запорізькій книжковій толоці» відбулася презентація дебютного роману
Нати Гриценко «Тінь на порозі»


     Цей роман для українського книжкового ринку є в певному сенсі унікальним, бо побачив світ за сприяння літературної агенції  Acris (а звична в усьому світі практика звертатися до послуг літературного агента в нас поки що екзотика). За словами Нати Гриценко, літературна агенція допомогла їй покращити текст, вказуючи на моменти, які варто доопрацювати, виступила посередником у перемовинах із видавництвами та організувала низку презентацій.

    На зустрічі з читачами відчувалося, що авторка може добре проаналізувати власний текст, і багато елементів заклала туди свідомо. Доповідь була доволі структурованою: спочатку письменниця розповіла про проблеми, які піднімає цей твір, потім про персонажів, далі – про сюжет (практично без спойлерів) і, зрештою, про те, якими психологічними та езотеричними концепціями вона послуговувалася, коли писала роман (виявляється, що навіть у назві «Тінь на порозі» є відсилка до юнгіанського архетипу «Тіні»).

    Роман Нати Гриценко підіймає проблеми відповідальності, внутрішньої пітьми та боротьби із нею. Головний герой –  хлопець із проблемами. Він виріс у деспотичній родині, з якої втік і наразі не вміє вибудовувати стосунки. Найнеприємніше для головного героя – це «хвороба», яка полягає в тому, що він бачить і чує речі, які не мав би бачити і чути, і яких не бачать і не чують інші. Він багато років із цим бореться, приймає таблетки, навіть лікувався у відповідному закладі, але марно. Хлопець працює діджеєм у клубі. Одного дня там з’являються незнайомці, що ставляться до нього із цікавістю та ворожістю. З-під носа цих дивних людей тікає дівчина, котра знає, що відбувається з головним героєм, і каже йому: він не божевільний. Те, що він вважає галюцинаціями – це надприродні здібності, але це – деструктивна сила, пов’язана з маніпулюванням, прониканням у слабкі місця, завдаванням болі тощо. Він відчуває, що це правда і думає, що з цим робити. За сеттінгом письменниця порівнює свій роман із «Людьми ікс», адже й там героям важко контролювати свої здібності.

      Проте авторка надихалася не коміксами, а літературою з шаманізму як архаїчної культури спілкування з духами. Більш за все її зацікавило те, що в деяких культурах неможна стати шаманом просто так. Майбутнього шамана вибирають самі духи. При цьому думки людини ніхто не враховує, адже духи жорстокі, і якщо від їх дару відмовитися, може статися щось лихе з людиною чи її родиною. За словами письменниці, її вразила ця неможливість вибору. Інший момент, на якому побудована історія – «феномен шаманської хвороби». Коли духи обирали свого кандидата – вони давали йому певні натяки, що проявлялися у вигляді важких захворювань: епілепсії, жару, психічних розладів. Людина мала перехворіти психічно або фізично, і якщо вона проходила це випробування, то могла стати повноцінним шаманом. Проте, якщо в людини з’являються видіння, і вона живе у сучасному місті, нікому пояснити, що все нормально, ти просто майбутній шаман. Таке ставлення до людей з розладами – це побічне явище прогресу.


    Потім за сюжетом знаходяться люди, які погоджуються навчати головного героя оволодіти його здібностями, котрі, як було сказано, не дуже позитивні. «Хороші хлопці» виявляються не зовсім хорошими, і «погані хлопці» мають свою правду, тому герой коливається, на чию сторону стати. Зрештою, щоби прийняти свої здібності герой має чітко усвідомити свою мотивацію, пізнати себе. Якщо хлопець довгий час тікав від себе, тепер йому доводиться зіштовхнутися з усім неприємним зі свого життя, при чому одночасно. І навіть про себе він дізнається неприємні речі, з яких виявляється, що він не такий хороший. І поки герой не прийме свою темну підсвідому сторону, він не зможе контролювати свої сили.

    Остання важлива теза для розуміння роману «Тінь на порозі», яку озвучила авторка на презентації – це поняття внутрішньої темряви, що може керувати людиною. Щоб її подолати, треба пройти все лихе і всіх демонів, заглибитися до самого дна, і тільки після межі, коли здається, що все скінчено, можна зробити крок – і вийти на світло.

    Власне, такими були основні тези фентезі-роману «Тінь на порозі», озвучені на презентації.