Статті‎ > ‎

«Київ Комік Кон» - 2018: Комікси

«Київ Комік Кон» - 2018: Комікси

Особливе місце на «Київ Комік Кон» займала алея художників. Адже який Комік-Кон без коміксів? На фестивалі можна було поспілкуватися з авторами, купити свіжі новинки та затаритися ексклюзивним мерчем: багато художників привезли постери, закладки, значки, та навіть фан-гроші за мотивами власних коміксів. У той час, як одні автори продавали готові роботи, інші малювали їх прямо на місці. Крутих художників було настільки багато, що працювати довелося за розкладом – всього кілька годин – а потім на зміну одним авторам приходили інші. Непрофесійні художники та новачки також могли спробувати сили: для них організовували майстер-класи та установили кілька графічних планшетів.


Презентація DC

Про видавничі плани та кращій подарунок на День народження говорили на презентації коміксів «DC». І ось несподівана інформація від Марії Шагурі: з наступного року «Рідна мова» планує видавати не по одному, а по два(!) комікси на місяць (сподіваємося, наш ринок це подужає). А вже восени має бути розклад виходу коміксів на 2019 р.

Довгоочікуваний комікс «Вартові» представила перекладачка Ярослава Стріха. Вона розповіла, що попрацювати над ним їй запропонували… на її День народження. І це був дуже яскравий подарунок. Загалом, «Вартових» у нас знають як «Хранителів», але перекладачка пояснила, що в українській мові назва «Вартові» краще обігрується (типу, «Хто на варті Вартових?» або «Хто вартує вартових?»), тоді як з «Хранителями» це зробити важче. Тому українському фендому слід звикати до «Вартових». Тим паче, перекладачка доклала багато зусиль, щоби зберегти гру слів і специфічну лексику героїв, навіть у тих місцях, де це дослівно не вдавалося. І трохи повоювала з коректором, відстоюючи свої рішення.

Про дітище Геймана – комікс «Sandman» - цікаво розповіла перекладачка Олена Оксенич (вона ж переклала більшість «Бетменів»). За її словами, вона багато разів читала цю серію і навіть сама попросилася з нею працювати, але одна справа – мріяти перекласти цей комікс, інша – реально його перекладати. Складнощі, як і у «Вартових», виникли ще на перекладі назви: адже «Sandman» - це головний герой, а «Пісочний чоловік» - це відомий персонаж європейського фольклору. Тому пані Олена пішла на компроміс, і на обкладинці великими літерами написано «Sandman», і маленькими – «Пісочний чоловік», щоб було і так, і так. Інша перекладацька проблема стосувалася персонажа, що за бажанням змінює стать, в оригіналі до нього звертаються загальним словом для позначення брата чи сестри – сиблінг. Але перекладач вирішила, що в нашій художній літературі це слово ще не прижилося, тому викручувала речення так, щоби там не було чоловічого та жіночого роду.

На зустрічі можна було почути кілька слів про ще не надрукований комікс "Preacher" («Проповідник»). Його перекладом займається Олександр Красюк відомий фендому, в першу чергу, перекладами Стівена Кінга. Пан Олександр розповів, що йому сподобався комікс, бо «найцікавіше – те, що важке». За його словами, екранізація у даному випадку трохи заважала, бо деякі імена можна перекласти інакше, і це може звучати комусь незвично. До того ж у коміксі є дивні звороти, пропущені літери, та інші незвичні речі, і щоби редактор цього не чіпав доводилось зафарбовувати ці місця у інший колір і попереджати про них.

Марія Шагурі також додала, що компанія, яка займається українським перекладом фільмів «DC», співпрацює з «Рідною мовою», уточнюючи імена та назви. Наприклад, Меру з «Аквамена» у фільмі хотіли назвати «Мірою», але видавець їх переконала, що такого не треба робити. Тож за канонічність українського перекладу фільмів (чи хоча б за його узгодженість із коміксами) ми можемо бути певні.


Sandman

Про те, скільки цікавого заховано у коміксах Ніла Геймана «Sandman» розповів Михайло Назаренко – автор приміток до українського видання. Виявляється, що Сендменов було декілька, і тільки Ніл Гейман зі своєю тягою поєднувати богів з різних міфологій в одній реальності, зміг вдихнути у непопулярну серію нове життя.

Перший «Седмен» вийшов ще наприкінці 30-их років. До речі, він був другим після Бетмена супергероєм, що мав суперкостюм. Той Сендмен був багатієм, що ночами у протигазі ганяв злочинців, використовуючи проти них присипляючий газ. Тут, до речі, є відсилка до героя фольклору – Пісочного Чоловіка, що змушував дітей засинати, натрушуючи в очі пісок. Другий Сендмен вже був ближчим до класичної супергероїки – він мешкав у країні снів і боровся із жахіттями, що хотіли вилізти у реальний світ. Цій версії Сендмена придумали підлітка-помічника, аналога Робіна у Бетмена. Такий прийом був дуже популярним, аби юні читачі мали з ким себе асоціювати. З’явившись у 70-их рр., другий Сендмен протримався тільки 6 випусків, та встиг розжитися ретроспективною біографією. Згідно з нею, другим Сендменом був спеціаліст зі сновидінь, що вирушив до країни снів, аби врятувати президента США, який впав у кому. Президента він таки врятував, але навіки залишився замкненим у світі снів. Третім Сендменом був син супергероїв – Чоловіка-яструба та Жінки-яструба. Він потрапляє до країни сновидінь після смерті, де другий Сендмен як раз помирає остаточно, тому цей персонаж займає його місце. І ось тоді, наприкінці 80-их рр., з’являється Ніл Гейман, який має створити свого Сендмена з нуля.

Михайло Назаренко розповів, що Гейман мав кілька конфліктних моментів із «DC». Наприклад, Гейман від початку вигадав закінчену історію, тоді як кампанія не любила закривати лінійки, що добре продавалися (тут треба зазначити, що Гейман таки не утримався, і через деякий час зробив кілька приквелів). Інший спірний момент стосувався оформлення обкладинок – Гейман наполягав, що Сендмен має бути тільки на обкладинці до першого випуску, а на інших - якийсь психодел, що побічно стосується сюжету. У «DC» хвилювалися, бо так раніше ніхто не робив, але, зрештою, погодилися. І таке оформлення стало своєрідною «родзинкою» Сендмена.

За словами Михайла Назаренка, Гейман підійшов до створення персонажа дуже відповідально. Наприклад, він врахував, що якщо створювати крутого героя, треба пояснити, чому у коміксах «DC» інші персонажі про нього не чули. Тоді Гейман наштовхнувся на записи про епідемію летаргічного енцефаліту – коли люди могли спати роками. Розвивши ідею, Гейман припустив, що епідемія почалася, бо бог сну не міг виконувати свої обов’язки, значить Сендмена не було у країні снів, значить… його хтось викрав. Автор навіть зробив реверанс у бік першого Сендмена – начебто під час епідемії людям снилися різні жахи, і один чоловік побачив істоту у чомусь схожому на протигаз і з розприскувачем. Цей образ надихнув ту людину вдягти протигаз і боротися зі злочинністю. Там народився перший Сендмен, а Ніл Гейман спробував зв’язати всі історії воєдино.

В українському перекладі комікс «Sandman» виходить із примітками. Михайло Назаренко підкреслив, на скільки краще вони допомагають зрозуміти текст. Наприклад, у Геймана є Каїн і Авель, але це – не Біблійні персонажі, а… герої коміксів 70-их рр. «Дім секретів», які розповідали страшні історії. Спочатку їх запозичив Алан Мур у свою лінійку коміксів, а потім і Ніл Гейман, зробивши такими собі архетипами вбивці і жертви. Михайло Назаренко зазначив, що у «Sandman» є хороші та не дуже хороші випуски, але читати треба усе, адже Гейман вигадав оригінальну світобудову і купу персонажів, яких вводить поступово. Якщо щось проґавити, то потім можна не зрозуміти важливі сюжетні перипетії.


Махабхарата

Презентація коміксу за сюжетом «Махабхарати» у головній залі Київкоміккону пройшла доволі швидко (відсили 20 хвилин попри заявлену годину, що прикро). Комікс представляв залучений до проекту художник-коміксист Олексій Чебикін (раніше працював у команді коміксу «Даогопак»). Почалось все доволі тупо. Зі сцени почав «віщати» голос Олексія, тоді як сам лектор на сцену і не думав виходити. Я вже подумав – запис або скайп. Уже збирався піти, коли виявилось, що він стояв у кутку зали біля стенду. Надмірна скромність. Нарешті хвилин зо п’ять організаторам-таки вдалось витягнути скромнягу на сцену.

Олексій розповів, що проект розпочався із того, що індійський діяч ––––– вирішив екранізувати такий важливий для Індії епос, і вже неодноразово звертався з цією пропозицією до відомих американських режисерів. Ті йому відповідали: «Ок! Проект цікавий, але ми навіть приблизно не уявляємо собі як усе це має виглядати». Отже з’явилась потреба пропрацювати образи. У цей час у Парижі він зустрівся з українським художником Ігорем Бараньком (автор коміксу «Максим Оса»), якому ідея надзвичайно сподобалась. Мати Ігоря була сходознавцем, і він іще змалечку захоплювався індійською культурою та ще у школі намалював 300 сторінковий комікс за «Рамаяною». Проект розрісся. За ним планується величезне ілюстроване видання «Махабхарати», комікс, який має виглядати не звично, а у вигляді безперервного скроллінгу, картинки, що не закінчується, і яку можна безкінця гортати на компьютері. І, власне, анімований комікс. Усе це планується адоптувати для різних мобільних пристроїв. Чекаємо із нетерпінням.


Укрмен

На презентації «Укрмена» можна було дізнатися цікаві речі про проект. Вияляється, контур малював художник із Бразилії. Проте, деякі ідеї та українські реалії до нього було складно донести. До того ж часові затримки виникали через те, що спілкування велося у форматі перекладу з української на англійську і з англійської на португальську. Готовий контур розфарбовувався вже у нас. Автори кажуть, що працювати з художником із іншого континенту їм було складно, тому на наступні випуски вони шукають вітчизняного коміксиста. Якщо ви знаєте такого – вакансія відкрита.

 Що ж до самого «Укрмена», то продовження має бути. Автори розповіли, що їх часто питали, чому «Укрмен»? Чи його покусала Україна, чи що? Тому в коміксі є цікаве пояснення вибору імені персонажа. Сценаристи хочуть, щоби у подальших коміксах Укрмен розвивався, тому, можливо, в нього відкриватимуться нові суперздібності (наприклад, по одній у кожному наступному випуску, це має бути поступово і пов’язано з основним сюжетом). Зміни зазнаватиме й супергеройський костюм, який поки що не несе функції броні, але, як сказали на презентації, якщо Укрмену у якійсь бійці костюм не допоможе, він задумається, чим його покращити. Автори підкреслили, що маску герою принципово не робитимуть, а фірмовий капюшон – це не скільки пародія на Асасіна та Стрілу, стільки додавання в образ таємничості та мужності. Звучало навіть порівняння з українськими боксерами, які також виходять на бій у капюшонах.

Загалом, Укрмен задумувався, як супергерой у наший реаліях. При чому дії наступних частин можуть розгортатися не тільки в Києві, а й у інших українських містах і навіть селах. Авторам дуже важливий зворотній зв'язок, тому вони попросили всіх, хто читав комікс, писати відгуки з хештегом, аби вони їх точно побачили.


Новинки «Вовкулаки»:

«Серед овець», «Кур’єр», «Тиша», «Банда», «Відлюдники»

Презентація комікс-проектів від видавництва «Vovkulaka» в рамках «КиївКомікКону» принесла кілька свіжих новинок.

По-перше, художник Олександр Корешков, відомий завдяки коміксу «Серед овець» презентував новий проект «Courier». Назва, швидше за все залишатиметься англійською, бо за задумом коміксу головний герой (як неважко здогадатися – кур’єр) мешкає у мультинаціональному місті, де сусідствують різні мови як то українська, іспанська, англійська, російська чи іврит.  Що стосовно головного героя, то він взагалі не буде розмовляти (бо він занадто крутий для цього), натомість він показуватиме всім кулаки, на одному з яких татуювання «так», а на іншому – «ні». У нього немає імені (в усякому разі всі його називають просто Кур’єром), він постійно слухає музику у навушниках та їсть цукерки, без яких просто не може жити (купує їх у магазинчику на перехресті Північної і 24-ї вулиць). У Кур’єра мається «alter-ego» – безбашений пірат, на якого він перетворюється у своїх фантазіях у разі складних ситуацій, що допомагає йому все розрулити (сподіваюсь, правильно передав ідею). Ну і варто сказати те, що і так зрозуміло – Кур’єр ДУЖЕ крутий, він може доставити все що завгодно і куди завгодно, і тому його наймають для крутих завдань.

До-речі, Кур’єра можна буде побачити раніше за сам комікс. Вперше він з’явиться у кліпі української групи «Гибкий Чаплинъ», який вийде зовсім незабаром – на початку літа. Орієнтовно ж на початку осені має вийти і його продовження (знову-таки з Кур’єром). Сам же комікс має з’явитися десь наприкінці наступного року.

Олександр Корешков торкнувся і інших своїх проектів – коміксів «Серед овець» та «Mute»/«Тиша».

Щодо коміксу «Серед овець» автор зазначив, що у наступних частинах сюжет має стати більш динамічним і якщо комусь здалося, що у перших трьох він дещо «затягнутий», то це робиться заради того, щоби потім він «вистрілив», наче сильно натягнута резинка, яку раптом відпустили. Окрім того видавець, Ярослав Мішенов порадував покупців синглів тим, що у майбутньому планується зробити для них сюрприз, який допоможе зберігати їх у більш естетично привабливому вигляді. Стосовно ж коміксу «Mute» або «Тиша» (автори проекту ще не визначилися із назвою), то наразі іде робота над його розкадровкою та пошук стилю.

Інший проект видавництва «Vovkulaka» – «Відлюдники» (сценарист – Володимир Кузнецов, художник – Катерина Пархоменко) має складатися із трьох частин, перша з яких має вийти вже восени. Для тих, хто не пам’ятає – це має бути суворе кельтське дарк фентезі у стилі європейських коміксів (автори взагалі хотіли зробити щось наближене до арт-буку). Автор оповідання, за яким створено комікс, і сценарію зізнався, що на написання його надихнула страти королеви леді Джейн Грей. Художниця ж презентувала образ Фомора (істоти з кельтської міфології) і зазначила, що в коміксі фомори та інші, переважно будуть напівкровками, далекими нащадками аутентичних істот.

Презентація коміксу «Банда» почалась з прикольного відео кліпу, який, власне, розповів про комікс все, що потрібно знати. Видавець Ярослав Мішенов охарактеризував його як навіжену космічну пригоду, та, власне, і сам автор, Антон Петрусевіч, зізнався, що на створення коміксу його, великою мірою надихнув фільм «Вартові галактики». Утім, він зазначив, що це в жодному разі не плагіат, єдине, що він звідти запозичив – це хіба що атмосферу, решта ж своє. Як каже автор, йому подобаються не герої, а такі-собі «неправильні» персонажі. Дія коміксу починається на Троєщині. Поки що задумано два томи. Перший буде називатися «Банда хоч куди», а другий «З хоч куди, хоча б назад». Місце дії другого коміксу наразі – секрет, але за словами автора «там буде більше України». Окрім того, там буде більше восьминога-філософа.

У першій частині буде 71 сторінка. Вони вже всі розкадровані, а близька 30 сторінок зроблені на чистовику. У вересні перша частина коміксу має поїхати до друкарні. «Банда» одразу вийде у вигляді графічного роману, у твердій обкладинці.

У підсумку можна сказати, що проекти видавництва «Vovkulaka» дуже різні, але об’єднує їх одне – усі вони створюються художниками від душі і на дуже високу рівні майстерності.


Хроніки Аптауна

Дуже несподіваною виявилася презентація коміксу «Хроніки Аптауна». Несподіваною в тому плані, що в програмі її не було. Виглядало так, наче автори «Хронік» йшли «Комік Коном», побачили порожню аудиторію, зайшли та влаштували там презентацію. Більше за все мене здивувало, що в залі було доволі людно. Я встигла на останні 5-7 хвилин, коли автори пригощали аудиторію смаколиками та узваром (куштувати посоромилася, адже тільки зайшла).

Загалом, «Хроніки Аптауна» - це такий супергеройський комікс про лінчевателів. Головні герої – пересічні мешканці вигаданого міста Аптаун, в якому квітне корупція та владне свавілля. Тому герої одягають маски, беруть біти та оголошують війну системі. Головних персонажів наразі 8, й вони доволі характерні: наприклад, колишній вчитель, що відмовився підвищувати оцінку «золотій» дівчинці, через що втратив роботу; колишня дружина політика, чиє життя зруйнував чоловік, якого вона застукала з коханкою; непідкупний журналіст; колишній працівник системи та ін.). Злодії ж представлені працівниками «системи» - це чиновники, корумповані священики, політики тощо.

Комікс від початку робився в електронному форматі, проте коли випусків назбиралося вдосталь, їх вирішили надрукувати. Автори «Хронік Аптауна» привезли на «Комік Кон» багато мерча. Найбільшою популярністю користувалася газета, оформлена як аптаунське ЗМІ, у ній у вигляді статей були представлені головні персонажі та історія світу.


Безіменні

Незабаром вийде дарк-фентезі комікс у сеттінгу середньовіччя, який називається «Безіменні». Його автор та художник Дмитро Гук під час презентації розповів про проект детальніше. Ідея створення коміксу прийшла до нього кілька років тому, коли «Комік Кон» оголошував конкурс коротких мальованих історій. Тоді Дмитро вигадав вмираючий світ, на який насувається катастрофа. За його словами, працюючи над атмосферою коміксу, він надихався культовим «Disciples 2». Автор показав невеликий тизер-трейлер коміксу, обкладинку та деякі замальовки. За його словами, фішкою історії про Безіменних стане детально пропрацьований ЛОР. Вже зараз він складає кілька сторінок –  Дмитро зізнався, що хоче й далі розвивати вигаданий всесвіт, і у «Безіменних» може з’явитися спін-офф.

За сюжетом коміксу у вигаданому світі зібралися чаклуни, аби подовжити добу на третину. Цей ритуал вони проводили на замовлення монархів, які хотіли змусити людей працювати довше. Проте, чаклуни занадто мало знали про світобудову, і їхнє закляття спрацювало не так: частина суші пішла під воду, а посередині материка утворилася глибока тріщина – Перший розлом. Народ після цього зненавидів чаклунів та почав на них гоніння. Тому через деякий час чаклуни зібралися разом, щоби повернути все як було. Але закляття знову не спрацювало належним чином, і тріщина стала втричі глибша – так стався Другий розлом. Із нетрів материка на поверхню вилізли химери, чиї міста зруйнував зсув кори, і почали нападати на людей. Основні події коміксу починаються на 98 фазу (аналог року, тільки вдвічі коротша) після Другого розлому. На прикордонне містечко нападає військо Безіменних і спустошує його. Ніхто не знає, хто вони, звідки взялися і чого хочуть (автор проспойлерив, що вони – й не зовсім люди). Править Безіменними Безіменний Король – могутній чаклун, і основна сюжетна гілка вибудовуватиметься довкола їхнього походу.

Комікс планується зробити з чорно-білим рисунком, стилізованим під гравюру. Родзинкою оформлення стануть тематичні малюнки на полях, що змінюватимуться в залежності від місця дії. Реліз коміксу намічено на 1 липня, проте автор допускає затримки через технічні моменти. Історія має бути близько 60 сторінок + додаткові матеріали + бестіарій (загалом, близько 100 сторінок).


В Землю!

Незабаром має вийти новий горор-комікс, де головним героєм буде Ліс. А якщо точніше, то темна сутність, що є смерековим лісом у Карпатах, і здатна пробудити у людях найпотаємніші та найтемніші струни душі. Автор сюжету – Ігор Штанько, художник – Ілля Чеботар. На презентації автор розповів, що у коміксі буде багато крові та різанини. Події розгортатимуться у др. пол. XVII ст., через 7 років після Чорної Ради. Головний герой – козак, колишній військовий, що після трагічних подій біжить від самого себе світ заочі. Герой у відчаї, його переслідують жахи минулого, і саме ці жахи стануть тим, що зацікавить Ліс. У Лісу є своя воля, а його плани – це головна сюжетна інтрига. Автор натякнув, що у назві коміксу «У землю» захований ключ до мотивації Лісу.

Комікс складатиметься з 7-8 випусків, які згодом планують перевидати під однією обкладинкою. Перший випуск готовий у туші, зараз він на етапі розфарбовки.


Blessed Sons

Вийшов новий україномовний комікс про хлопчиків у приватній школі. Назва новинки - "Blessed Sons", її автор – український художник Ігор Лобода, а сценарій писав американець Річ Бернатович. Видання є перекладом із англійської, оскільки проект від початку планувався для західної аудиторії. Назву вирішили не перекладати, щоби не загубити гру слів, адже «Blessed» означає як «благословенні», так і «прокляті».

На презентації автор розповів, що це – перша частина з майбутніх 6 або 8. За жанром комікс тяжіє до містики, оскільки відверто фантастичних подій там не буде, проте коїтимуться загадкові речі. У центрі сюжету – закрита Школа для хлопчиків десь у Карпатському лісі. В учнів – свої інтриги, у викладачів – свої. До речі, викладацький склад – священики.  Зовнішній вигляд Школи робився на основі замку Шенборн, що на Закарпатті. Ігор Лобода розповів, що намалював його в 3D та трохи погрався, додаючи деталі та проектуючи внутрішню розбивку приміщень під потреби сюжету. Своєрідною фішкою мальовки є гра зі стилями: основний комікс намальовано у діждитал-арт, тоді як спогади та флешбеки малюватимуться на папері.

Автор проспойлерив, що у першій частині Школа згорить, а наступні частини покажуть, як до цього дійшло. Серед учнів Школи до випускного доживуть не всі, і доля головних героїв – це одна з інтриг коміксу. Інша інтрига – це наявність у сюжеті романтичної лінії з дівчатами. Звідки вони взялися в історії про закриту Школу для хлопчиків, Ігор Лобода пообіцяв розповісти у наступній частині.


Новини від видавництва «Fireclaw»

Отже, на презентації видавництва розповіли, що «Fireclaw» заснував у 2015 р. один італієць. Філії є в Україні та Великобританії, хоч вони начебто юридично не пов’язані. А ще з гордістю додали, що в київському офісі в них є батут.

Якщо серйозно, то з початку 2018 р. «Fireclaw» почали видавати перекладні комікси за зарубіжними ліцензіями: «Пригоди Драгонеро» і «Людину-павука», і не збирається на цьому зупинятися.

«Пригоди Драгонеро» - це дитячий комікс від італійського видавництва «Sergio Bonelli Editore». Він є передісторією дорослого коміксу «Драгонеро», де ці самі персонажі вже не діти, сюжет більш серйозний, багато насилля та малюнок не такий мультяшний. На презентації сказали, що, розглядають варіант видавати дорослий «Драгонеро», але не найближчим часом. Спочатку вони хочуть привчити молодь до коміксів, і до того, що їх треба купляти раз на місяць – ціна у 30 грн. цьому сприятиме.

Про ціну взагалі казали дуже-дуже багато. Отже, видавці вважають, що віддати 30 грн. раз на місяць людям психологічно простіше, ніж 150-200 грн. за ТПБ (малося на увазі кілька випусків під 1 обкладинкою). Тому політика видавництва – це коротенькі історії за приємною ціною. Щоб максимально здешевити комікси, видавці економлять на місцях розповсюдження. За їхніми словами, якщо пробиватися до книгарень, то комікс коштуватиме не 30 грн., а 50 грн., а це вже відлякуватиме молодь. У розмові також промайнуло, що є якісь терки з дистриб’ютором (начебто люди на фейсбуці пишуть, що за вказаними адресами продажу коміксу немає і не було, а розповсюдник, коли йому дзвонили і говорили про це, включав дурника, типу він все розвіз, нічого не знає). Тож проблема з розповсюдженням є, і видавці це визнають. Тут треба додати, що «Fireclaw» обмовилися, що розглядають варіант видати ТПБ ближче до кінця року, і вже з ТПБ вони планують зайти до вітчизняних мереж книгарень.

Уся ця історія з цінами та можливим перевиданням під 1 обкладинкою стосується і другого перекладного коміксу – «Людини-павука».  На презентації розповіли, що вони видаватимуть серію «Spider-man. Worldwide». Фішкою цих коміксів є дуже незвичний образ Пітера Паркера. Якщо українські глядачі вже звикли, що він або журналіст-невдаха, або підліток, то у цій серії коміксів Пітер Паркер – успішний міліонер з купою гаджетів, такий собі Тоні Старк з супездібностями. На презентації прозвучала фраза, що видавці не хочуть спинятися тільки на коміксах про «Людину-павука», бо контакти є, була б наснага і попит. Від попиту залежить дуже багато. Тому, купуючи Павучка, ми інвестуємо у майбутні комікси у перекладі.

До речі, на презентації був перекладач пан Сергій, з чиєї легкої руки Нік Ф’юрі став Ніком Лютим. Пізніше вияснилося, що пан Сергій у відповіді і за Зоряного Лицаря (Стар Лорда з «Вартових галиктики»). На всі питання перекладач говорив, типу, уявіть мультивсесвіт, невже вам би було цікаво, якби того самого персонажа в усіх світах звали однаково? А так в українському перекладі своя родзинка – ніде такого немає, прикольно ж, ні? Здається, присутні на презентації не прониклися цією думкою. Пан Сергій розповів цікавий момент про роботу з «Marvel» - при адаптації перекладач робить зворотний переклад на мову оригіналу і надсилає його студії з пояснювальною запискою, чому саме так. Тож Зоряного Лицаря начебто затвердили у «Marvel».

Наостанок кілька слів сказали про авторські проекти: «Нохалію», «Call me Kate»,  «Earthborn» та «Орландо». За словами видавців, другі частини всього крім «Орландо» є, але коли вийдуть українською – невідомо. А ось з «Орландо» поки все. Вони припинили співпрацю з художником, а оскільки там сага – треба шукати нового і перемальовувати все, що є. Коли це буде – невідомо. Видавці також потішили цікавим анонсом: зараз вони розробляють новий комікс, сценарій до якого пише італієць, а художник – з України. Це буде нуарний детектив на 48 сторінок. Зараз проект на етапі скетчів, як буде зроблено більше – його оголосять офіційно.