Статті‎ > ‎

«Букфорум-2019» – точка сходження українського фендому



Ія Новицька, Святослав Чирук

 

«Букфорум-2019» – точка сходження українського фендому

 

Цьогорічний Букфорум, що проходив у Львові з 18 по 22 вересня, відзначився окремою фантастичною програмою, що хоча б якось компенсує відсутність власних фантастичних конвентів в Україні. Значна частина заходів, присвячених фантастиці, проходила у одних і тих же приміщеннях, що спрощувало завдання любителям фантастики.

Захід, як завжди, був велелюдним. Чимало подій, багато дискусій і презентацій. «Форум» тримає планку залюдненості, і це приємно тішить. Для любителів фантастики на фестивалі проходило близько 100 заходів, автограф-сесій і презентацій на будь-який смак. На ярмарку можна було непогано скупитися по вигідних цінах (а в останній десь натрапити на некепські знижки). І якщо у Палаці Потоцьких, де вхід був платним, людей було просто багато, то на вулиці біля Оперного, до яток із книжками було взагалі не підступитися.



    Особливо приємно те, що на фантастику почали звертати увагу критики. Так, спеціальну відзнаку від директорки Українського інституту книги – Олександри Коваль отримав фантастичний роман Світлани Тараторіної – «Лазарус», а персональну відзнаку від програмної директорки Софії Челяк отримала фантастична книга Маріам Петросян «Дім, в якому…».

До речі, презентація Маріам Петросян виявилась дуже успішною та зібрала велику залу, не меншу, ніж минулого року зібрав Пітер Воттс.

Приємною несподіванкою став «вибух» (у кількісному значенні) подій за участю творців українських жахів (переважно, приналежних до фензіну «Бабай»), серед яких трапляється чимало фантастики. Учасники ледве встигали між заходами, постійно передоручаючи одне одному обов’язки модераторів. В спільноти амбітні плани, починаючи від конкурсів оповідань, видання тематичних збірок, і завершуючи регулярною публікацією фензіну.

Як завжди на цікаві роздуми наштовхнули дускусії від "Зоряної фортеці".

Серед закордонних фантастів, які потішили українців своїм візитом на Букфорумі окрім Маріам Петросян був автор підліткових фантастичних романів – Рафал Косик та «польський Стіве Кінг» – Лукаш Орбітовський.

Любителів фантастики могли особливо потішити презентації видавництва Навчальна книга «Богдан» та видавництва «Рідна мова», які стабільно видають цікаву для фен дому фантастику та цікавляться точкою зору фенів. Так, видавництво НК «Богдан», яке пообіцяло продовжити існуючі серії, оголосило кілька нових прізвищ і поділилося бажанням привезти до України Чайну Мєвіля (під час дискусії поговорили, зокрема, і про необхідність більш широко представити українською мовою творчість Урсули Ле Ґуїн, утім, обіцянок з цього приводи поки не звучало). У той час як видавництво «Рідна мова» заінтригувало читачів не тільки продовженням видань фентезійних серій Ярослава Ґжендовича та Роберта Веґнера, а і пообіцяло розбавити перелік польськомовних фантастів потужним стрімчаком англомовних. Хоча прізвища і не озвучувались, проте було зроблено натяк, що серед них буде одна жінка і два чоловіки. При чому два автори живі, а один мертвий. І всі вони – автори фентезі.

Презентація українського перекладу роману Ярослава Ґжендовича була особливо цікавою ще й тому, що на ній в якості гостя була присутня його польський видавець (а також – дружина Рафала Косика та видавець Роберта Веґнера) – Катерина Косик. Вона розповіла чимало цікавих моментів про авторів, зокрема про те як на питання про те, скільки іще книг в циклі хоче написати пан Ярослав, той постійно відповідав, що іще принаймні три, а Роберт Веґнер, якого попросили написати трохи тексту про символ Імперії аби надихнути фанатів на конкурс малювання затягнув все це на кілька місяців (від чого з’їхали всі дати) і написав … 120 тисяч знаків, описавши емблему, яку необхідно було вигадати учасникам, самостійно.

На жаль, на Букфорумі-2019 не все могло потішити справжніх фанатів фантастики. Так, дуже оприкрило очевидне просідання ринку фантастичних книг, яких на разі було небагато (НК «Богдан» навіть не встиг до Букфоруму опублікувати «Схід Ендіміона» Дена Сіммонса у серії «Горизонти фантастики»).

На відміну від минулого року, цьогорічний Букфорум не відзначився приїздом таких мега-супер зірок фантастики як Пітер Воттс. Лукаш Орбітовський, який міг зацікавити любителів фантастики, приїхав практично поза програмою, іще до офіційного відкриття фестивалю, через що не всі охочі змогли з ним зустрітися. Рафал Косик, який пише підліткову фантастику, не зміг зібрати достатньо великої аудиторії, що, очевидно, пов’язано із самою аудиторією (школярі), яка у вересні, зазвичай, у школах.

Сумно також і через коміксистів, адже на ярмарку були присутні лише стенди «Рідної мови» та «UA comics», тоді як основний десант коміксистів відбувся на Коміккон Юкрейн, що вже другий рік підряд випав на ті ж самі дати.


Тим не менш, тішить, що фантастичні заходи на цьогорічному Букфорумі відвідало чимало людей, а їхні очі, як і очі видавців, горіли завзяттям. У всіх чимало планів, а значить наступний рік для україномовної фантастики буде багатообіцяючим. Відчути ж і зрозуміти це якраз і вдалося завдяки фестивалю, який став своєрідною точкою сходження для українського фендому, давши змогу подивитися в майбутнє та підбити певні підсумки.